|
|
Каталог статей
|
| Роботодавець і пошук роботи |
Куди податись? Хто зацікавиться вами? Від цих питань голова обертом. А якщо ви молоді й недосвідчені — тим більш.
...Ми допоможемо вам зорієнтуватися й оцінити свої шанси. Йтиметься про типи і різновиди роботодавців, беруть на роботу молодь. Що це за компанії, чим вони займаються? Що пропонують? Чого чекають від вас? Читайте.
Підприємства харчування
Людина їла, їсть і буде їсти. Тому кількість ресторанів і кафе неухильно зростає — із потребою у нових кадрах. Робота офіціантами, барменами і хостес — улюблене заняття для студентів і молоді на всіх континентах. У нас те саме.
Майже суцільні плюси: погодинний графік роботи, непогані гроші, можливість швидкого навчання, безплатні обіди тощо. Крім того, багатьох приваблює ще й реальний шанс зробити кар'єру.
Ми попросили розповісти про аспектах співробітництва з молоддю HR-менеджера компанії «РосІнтер» Ольгу БАЦ: «Колектив наших ресторанів — молодіжний. Ми приймаємо на роботу молодь від 18 років. Що їх приваблює? Насамперед, гнучкий графік, адже переважна більшість з них навчається. Чимало і таких, хто найбільш важливим вважає кар’єрне зростання. Ми з радістю надаємо таку можливість. Кожен рік ми відкриваємо нові ресторани — відповідно, зростає потреба у менеджерах. Ми надаємо перевагу внутрішнім кандидатам, а не тим, що прийшли ззовні. Тому серед заступників директорів ресторанів є працівники, которі кілька років тому прийшли працювати помічниками офіціанта, пройшли весь кар’єрний ланцюжок: офіціант, тренер, шеф-лідер — а потім закономірно утвердились у топ-менеджменті.
Кандидати проходять так званий «аудішн» — співбесіду, суміщену з рольовими іграми. Крім того, наші працівники мають бути активними, комунікабельними, доброзичливими і володіти базовим або й розмовним (для роботи в ресторанах з американською кухнею) англійською.
Навчання відбувається в процесі роботи, а оголошення про наборі кандидатів ми розміщуємо в пресі, в мережі Інтернет, на вузівських дошках оголошень і в наших власних буклетах».
Політики залучення молодих кадрів з наступним навчанням і просуванням дотримуються майже всі великі мережі ресторанів і кафе. Про це свідчить, скажімо, той факт, що, наприклад, у ресторанах «Макдональдс» 70% персоналу — студенти, а керівні посади займають люди, що кілька років тому прийшли в ресторани рядовими прафівниками.
Комерційні компанії
Сфера діяльності фірм, що залучають молодь, на диво широка. Це й компанії, пов'язані з високими технологіями. І великі дочірні виробничі підприємства — такі як «Джонсон і Джонсон», «Проктер енд Гембл» тощо. Рекламні агенції, дизайнерські бюро та компанії по роботі з нерухомістю. Комерційні банки і юридичні фірми. Список можна продовжити. У відсотковому співвідношенні кількість молодих працівників скрізь різна — від двох до ста (!) відсотків.
Що ж змушує роботодавця віддати перевагу недосвідченому претендентові перед кандидатом з солідним стажем? Передусім, здібності. Особливо це стосується сфери комп'ютерних технологій — адже щодня на ринку з'являється щось новеньке і, щоб не програти конкурентам, слід постійно бути в курсі.
Ось що розповів директор однієї дуже солідної комп'ютерної компанії, де з ста чоловік найстаршому — 27 років! (а директору взагалі 24). «Базовий капітал на відкриття власної фірми — невеликий — я отримав від своїх батьків. Оскільки ще в вузі вирішив зайнятися комп'ютерними технологіями: розробкою програмного забезпечення, створенням унікальних систем захисту інформації, конструюванням сайтів. Навколо мене швидко зібрався колектив друзів-однокурсників. А потім справи пішли настільки добре, що ми стали набирати додатковий персонал.
Чому саме молодь? У неї незашорене мислення, вона ще не отруєна нудною роботою на злиденних підприємствах, може горіти за справу і просиджувати за комп'ютером ночі. До того ж, сума в $400, пропонована нами як стартова, відразу змітає всі сумніви. Важливо й те, що всі ми, всі сто чоловік, розмовляємо однією мовою і розуміємо з напівслова».
Якщо трохи відволіктися від юнацького максималізму мого співрозмовника, стане очевидно, що ті якості, про які він говорив, приваблюють в молодих людях і зрілих роботодавців.
Державні підприємства
Не слід думати, що держпідприємства — це ті місця, куди молодих аж ніяк не заманиш. Саме ця категорія роботодавців — основний постачальник вакансій на спеціалізованих ярмарках і біржах праці. Саме на держпідприємствах проходять практику тисячі студентів, здобуваючи досвiд, відточуючи майстерність.
Держпідприємства, хоча й не можуть похвалитися високим рівнем зарплат, пропонують щось інше: грунтовний старт для майбутньої кар'єри, розвиток професійних якостей, уміння жити в колективі. І, до речі, не має рації той, хто думає, що робота там рутинна і взагалі — вчорашній день. Невисока зарплата — ще не показник замшілости.
Коментує Людмила Павлова, керівник відділу кадрів і підготовки кадрів Головного міжрегіонального центру Держкомстату Росії: «Наша галузь потребує оновлення, тому ми із задоволенням запрошуємо на роботу молоді кадри. Звісно, великих грошей ми запропонувати не можемо, зате практику в нас молоді спеціалісти проходять чудову. Нам потрібні адміністратори мереж і системні програмісти, проектувальники і HTML-дизайнери — все це професії сучасні, перспективні. Від кандидатів ми чекаємо ретельності, уваги, інтересу до техніки, любові до цифр. У нас укладено контракти з низкою вузів і технікумів; звідти й приходить до нас молодь. До речі приходить дуже охоче — але, на жаль, ми поки що залишаємось «кузнею кадрів». Тих, хто в нас попрацював, з руками відривають банки, комерційні структури, податкова інспекція. Проте нас колишні працівники теж не забувають — часто відвідують кажуть: «Так, зараз нам платять гроші, але серце залишилося тут, у вас».
Фірми-ловушки
На жаль, розглядаючи сучасного роботодавця “в розрізі”, не можна оминути нечисленний, але досить живучий прошарок — недобросовісних роботодавців. Насамперед, це різноманітні MLM-компанії, чи мережевий маркетинг. Майже завжди у оголошеннях вони запрошують «молодих і енергійних», обіцяють великі гроші і швидке зростання. Від вас вимагається внести початковий внесок чи придбати певний товар, або ж привести із собою ще дюжину таких же довірливих претендентів.
Робота може бути різною, але у будь-якому разі нелегкою: продавати якісь чудо-креми, міфічні путівки і вілли, умовляти недовірливих громадян чи просто з ранку до ночі пачками розсилати електронні листи. Такі діяльність не принесе нічого, крім розчарування і втрат.
Є й інший різновид несумлінного «співробітництва» з молодими (а тому довірливими) претендентами. Одна моя знайома, студентка останнього курсу архітектурного інституту, увесь час брала участь у різного роду тендерах з проектування чого завгодно — від кав'ярні до аеропорту. Щоразу вона не спала ночей, робила проект і макет, все радісно приймали — і... тиша. Ілюзії з зникли в той момент, коли у кістяку нового ресторанчика поруч із будинком бабусі вона упізнала свій власний проект! Нічого нікому довести не можна, а ідею вкрадено. І тепер знайома на всі привабливі пропозиції відповідає: «Я в тендерах участі не беру!».
Список такого роду «конкурсного відбору» можна продовжити: це і оператори ПК, які, самі того не відаючи, використовуються у якості безплатної робсили при наборі текстів, і web-дизайнери, які згодом з подивом знаходять свої розробки на чужих сайтах тощо.
Будьте уважні і звертайтеся лише до тих роботодавців, яким можна довіряти. Практика показує, що їх все одно значно більше.
|
| Вернуться к оглавлению... |
|
|
